- запрягання
- —————————————————————————————запряга́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
запрягання
Смотреть что такое "запрягання" в других словарях:
запрягання — я, с. Дія за знач. запрягати 1) … Український тлумачний словник
упряж — і, ж. 1) Сукупність предметів для запрягання коней, волів, оленів та інших тварин. || перен., розм. Про тяжку, здебільшого примусову працю, службу. || Спосіб запрягання. 2) зал. Зчіпний пристрій у вагонах … Український тлумачний словник
дишель — шля, ч. Товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання коней і допомагає правити ними. || Така ж жердина у колісному сільськогосподарському інвентарі для з єднання його з трактором або іншою… … Український тлумачний словник
запряжний — а/, е/. Признач. для запрягання … Український тлумачний словник
збруя — ї, ж. 1) Предмети для запрягання або сідлання коней та інших тварин; упряж. 2) заст. Спорядження воїна … Український тлумачний словник
наривати — I а/ю, а/єш, недок., нарва/ти, ву/, ве/ш, док., перех. 1) Рвучи, збирати яку небудь кількість чогось. || Зриваючи, складати, робити що небудь. 2) Рвучи, подрібнювати на маленькі частинки. II а/є, недок., нарва/ти, ве/, док. Запалюючись,… … Український тлумачний словник
однокінка — и, ж. Візок, пристосований для запрягання одного коня … Український тлумачний словник
однокінний — а, е. 1) Пристосований для запрягання одного коня. 2) Який має одного коня. Однокінне господарство … Український тлумачний словник
парокінний — а, е. Признач. для запрягання або запряжений парою коней … Український тлумачний словник
шестерний — а/, е/, заст. 1) Який має запряг із шести коней або признач. для запрягання шести коней. Шестерна карета. 2) У шість разів більший, збільшений … Український тлумачний словник
